Для зручності аккорди підібрані на тон вище
Куплет:
{Dm}І повзе ліниво човен,{C} і воркоче, і бурчить
Відки взявся я — не {Gm}знаю; чим прийдеться закінчить{A}
Хвиля радісно плюскоч{Dm}е та леститься до чов{C}на,
Мов диття, цікава, ш{Gm}епче і розпитує вона:{A}
Приспів:
Хт{Dm}о ти, човне? Що шукаєш? Відки і {C}куди пливеш?
І{Gm} за чим туди шукаєш? Що пр{A}обув? Чого ще ждеш?
Бі{Dm}г мій вічний — тож не знаю. Хвил{C}я носить, буря рве,
С{Gm}кали грозять, надять-просять к {A}собі береги ме{Dm}не,{ }{C}{ }{Gm} мене{A}
Куплет:
Що ж тут дум{Dm}ать, що тужити, що питатися про ціль!{C}
Нині жити, завтра гни{Gm}ти, нині страх, а завтра біль.{A}
Кажуть, що природа{Dm} — мати держить нас, як їм там тре,{C}
А в кінці мене цілог{Gm}о знов до себе відбере.{A}
Приспів:
Хт{Dm}о ти, човне? Що шукаєш? Відки і {C}куди пливеш?
І{Gm} за чим туди шукаєш? Що пр{A}обув? Чого ще ждеш?
Бі{Dm}г мій вічний — тож не знаю. Хвил{C}я носить, буря рве,
С{Gm}кали грозять, надять-просять к {A}собі береги ме{Dm}не,{ }{C}{ }{Gm} мене{A}
{Dm}{ }{C}{ }{Gm}{ }мене{A}, мене
Не {Dm}один втонув тут човен, та не {C}кождий же втонув;
Х{A#}оч би й дев’ять не вернуло, то десятий{A} повернув
А{Dm} хто знає, може, в бурю іменно {C}спасешся ти!
М{A#}оже, іменно тобі ся вдасть до цілі доп{A}листи!