Вступ:{ }{_G}{ }{_D}{ }{_G}{ }{_D}
Приспів 1:
У тобі так баг{G}ато сторін.
Я просто не розум{D}ію,
я просто хочу спит{Em}ати тебе
чому ти настільки краси{D}ва!
Чому в мене ціла купа д{G}ивних речей,
яких я не розум{D}ію,
яких я не відкрив{Em}аю тобі,
бо це все може вб{D}ити,
тебе це може вб{G}ити.
Програш 1:{ }{_G}{ }{_D}{ }{_G}{ }{_D}
{G}Трошки більше, ніж навхр{D}ест,
зав’язались вузлик{Em}и,
і не розірват{Hm}и, і не р{D}озв’язати.
{G}Доторкнутись до зін{D}иць…
Я навік в тобі заст{Em}иг…
Все це так спонтанно
{D}і чомусь банально…
{Em}Знати, думати, себе поб{Hm}ачити зі сторони,
можл{C}иво, все в житті можливо.
Приспів 1:
У тобі так баг{G}ато сторін.
Я просто не розум{D}ію,
я просто хочу спит{Em}ати тебе
чому ти настільки краси{D}ва!
Чому в мене ціла купа д{G}ивних речей,
яких я не розум{D}ію,
яких я не відкрив{Em}аю тобі,
бо це все може вб{D}ити,
тебе це може вб{G}ити.
Програш 2:{ }{_G}{ }{_Hm}{ }{_C}
{G}З двадцять другої весн{D}и
я закину свої пр{Em}инципи;
це буває рідко{Hm}, але т{D}ак помітно…
{G}Друзі всі здуріли м{D}ов,
всіх понесло на люб{Em}ов,
і ніхто не вправі,
{D}тут вже ніхто не вправі
{Em}стримати чи зупинити – ц{Hm}е ж нормально.
Треба бути н{C}ам… якось жити нам…
Приспів 2:
У тобі так баг{G}ато сторін.
Я просто не розум{D}ію,
я просто хочу спит{Em}ати тебе
чому ти настільки крас{D}ива!
Чому в мене ціла купа д{G}ивних речей,
яких я не розум{D}ію;
я просто не відкр{Em}иваюсь тобі,
бо це все може вб{D}ити,
тебе це може вб{G}ити.
{D}…тебе це може вб{G}ити.{D}
{D}…тебе це може вб{G}ити.{D}
…тебе це може вб{Em}ити.{ }{D}
Програш 3:{ }{_G}{ }{_D}{ }{_G}{ }{_D}{ }{_G}