Христина Соловій - Бути людьми

Вступ:{ }{_F#m}

Куплет:

{F#m}Дай мен{C#m}і свій {D}код,
Бо я вже не маю до {F#m}тебе нот.
Бачиш {C#m}поворот{D}?
{D}Чи ти далі чекаєш винагород?
{F#m}Можна зараз віддати в{C#m}се, що є
{D}І залишити лиш те, що твоє.
{F#m}Можна трохи звернути {C#m}не туди,
{D}Але ж треба усім кудись і{F#m}ти…{ }{E}{ }{A}
Нам так треба так треба у{Hm}сім кудись і{F#m}ти…{ }{E}{ }{A}
{Hm}Треба далі, далі…

Приспів:

{F#m}Нам би в небо в{D}міти падати,
{A}Вміти дати руку {Hm}тим хто не встиг.
{F#m}Нам би не забу{D}вати, хто ми.
{A}Нам так треба нав{Hm}читись бути людь{F#m}ми.

{F#m}Нам би в небо в{D}міти падати,
{A}Вміти дати руку {Hm}тим хто не встиг.
{F#m}Нам би не забу{D}вати хто ми.
{A}Нам так треба нав{Hm}читись бути людь{F#m}ми.{ }{E}
{A}Нам так треба нав{Hm}читись бути людь{F#m}ми.{ }{E}
{A}Нам так треба…{Hm}

Куплет:

{F#m}Як же, {C#m}поясни{D}!
Люди можуть співати чужі піс{F#m}ні?
Звідки с{C#m}тільки {D}сил і про що їхні душі…
{F#m}Очі вгору здіймали {C#m}і несл{D}и
{D}Свою віру на брудних крилах.
{F#m}За простими словами – {C#m}щось важ{D}ливе.
{D}Люди були усі такі кра{F#m}сиві.{E}{ }{A}
І, здавалось, во{Hm}ни щаслив{F#m}і…{ }{E}
{A}Їм здавал{Hm}ось.

Приспів:

{F#m}Нам би в небо в{D}міти падати,
{A}Вміти дати руку {Hm}тим хто не встиг.
{F#m}Нам би не забу{D}вати, хто ми.
{A}Нам так треба нав{Hm}читись бути людь{F#m}ми.

{F#m}Нам би в небо в{D}міти падати,
{A}Вміти дати руку {Hm}тим хто не встиг.
{F#m}Нам би не забу{D}вати хто ми.
{A}Нам так треба нав{Hm}читись бути людь{F#m}ми.{ }{E}
{A}Нам так треба нав{Hm}читись бути людь{F#m}ми.{ }{E}
{A}Нам так треба…{Hm}

Приспів:

{G#m}Нам би в небо в{E}міти падати,
{H}Вміти дати {C#m}руку тим хто не встиг.
{G#m}Нам би не забу{E}вати хто ми.
{H}Нам так треба нав{C#m}читись бути людь{G#m}ми.

{G#m}Нам би в небо в{E}міти падати,
{H}Вміти дати {C#m}руку тим хто не встиг.
{G#m}Нам би не забу{E}вати хто ми.
{H}Нам так треба нав{C#m}читись бути людь{G#m}ми.{ }{F#}
{H}Нам так треба нав{C#m}читись бути людь{G#m}ми.{ }{F#}
{H}Нам так треба…{C#m}