Куплет:
FСлухай, як дерево пусGкає коріння
AmВсередині тебе, йоEmго гілля
FВигнулось вгору до Gсонця жилами Amрук. Em
FТам, на вершку, біля тDmвого гнізда
AmВиростуть скоро Emнові міста,
FВулиці твоїх дуDmмок – мощений бAmрук.
Приспів:
FЯкби ж Dmто не земAmне тяжіння!
FВ руцDmі – птаAmх, а не це каEmміння!
FЯкби ж то Dmне тут, не на Amцій мілині,
FМи моглDmи б будувати в соAmбі кораблі!
Якби ж то…
Куплет:
Дерево в тобі, п’яне від цвіту,
Тінню заступить пів мого світу
Від всевидючого ока крикливого сонця.
Весни у тобі, відживши свій вік,
Сточать з очей березовий сік,
Не ховай свого лиця!
Приспів:
FЯкби ж Dmто не земAmне тяжіння!
FВ руцDmі – птаAmх, а не це каEmміння!
FЯкби ж то Dmне тут, не на Amцій мілині,
FМи моглDmи б будувати в соAmбі кораблі!
Якби ж то…