СьAmогодні небо такFе раптове,
ТрCохи готичне і лEедь барокове.
На Amбілі плечі чиєFїсь втоми
СкладCає у стопи небEесні тони.
НAmебо шукає, нFебо знаходить.
СпустCилося з даху і знEову ходить,
ХAmодить грозою, лягFає в квіти,
ТрCохи полЕжить і мусEить іти
Приспів:
ТAmа я нFе підCу, трохи постEою
ПAmоки грозFа не минCе, буду з тобEою.
НAmебо так і нFе прийнялCо теорій буттEя, як і я,
БAmо ціль життя, бFо ціль життя – віднайтCи життя.E
НAmебо – солFоне, таке спонтCанне,
ДивCиться в кEогось і в когось тAmане.
ДAmихає грFомом, знаходить цCілі –
НапCитись мEоря і стати сAmіллю.
НAmебо мілFіє, останнє гCубить.
Шукає вEічність – знаходить… гAmуби.
ВпивAmається знFову і знову крCесне
Її земнEим в своє небесне.
Приспів:
ТAmа я нFе підCу, трохи постEою
ПAmоки грозFа не минCе, буду з тобEою.
НAmебо так і нFе прийнялCо теорій буттEя, як і я,
БAmо ціль життя, бFо ціль життя – віднайтCи життя.E