Скрябін - Добряк

{G}Він ціле життя у{Dm}сміхався
Шир{Am}око до всіх на кр{C}уги,
{G}Позичав їм остан{Dm}ні гроші,
А с{Am}ам не просив в за{C}йми,
{G}А вони садили де{Dm}рева зла
На {Am}бідній його {C}голові
{G}І з часом горбил{Dm}ася спина
Під{Am} вагою дріму{C}чих садів.

Приспів:
{A#}Ти у цьому світ{C}і – випадковий чувак,{Am}
Ти втікай, добря{Dm}к, заховайся, добряк!{A#}
Заржавілим людям н{C}е поможеш ніяк,{Am}
Зрозумій, добр{Dm}як: пізно вже – ніяк!{A#}

{G}В його домі не {Dm}було дверей
І за{Am}ходили всі, хто х{C}отів,
{G}Пригощав він ус{Dm}ім чим мав,
Відм{Am}овляти він не {C}вмів,
{G}А вони підливал{Dm}и дерева зла
З ко{Am}рінням в його {C}голові
{G}І ще більше горб{Dm}илася спина,
Шука{Am}ючи відповіді.{C}

Приспів (2 рази).

{A#}Він дивився очима{C} дитини,
Як г{Am}асне навколо цей світ,{Dm}
{A#}Він хотів шоби це{C} зупинилось,
Та крім ньог{Am}о ніхто не хотів..{Dm}.

Приспів (2 рази).