Куплет:
{F#m}Я не твій бр{Hm}ат, ти не сестр{E}а моя,
Ніколи не розказуй мен{F#m}і – хто
І в ч{Hm}ому є винен на н{E}ашій землі,
Люди, як корабл{F#m}і,
Кожен плив{Hm}е, поки хв{E}иля несе
І поки глибока вод{F#m}а.
Глиб{Hm}ока і темна до с{E}амого дна.
До самого, самого дн{F#m}а.
{F#m}На глибин{Hm}і, зустріч{E}аються всі,
Так ніби в морі місця нем{F#m}а,
І тр{Hm}уться бортами, аж ст{E}огне земля
Від зависті, підлості й зл{F#m}а.
Хтось недопл{Hm}ив, бо йом{E}у помогли
Набрати повні трюми вод{F#m}и,
Пост{Hm}ати героями т{E}ої війни.
Дуже стати хотіли вони.{C#m}
Приспів:
{C#m}А до берега т{F#m}ихо хвилі нес{Hm}уть
Поранені д{E}уші живих коробл{C#m}ів.
А від берега зн{F#m}ов у море ід{Hm}уть
Ті, хто віру і пр{E}авду знати хот{F#m}ів.
Куплет:
{F#m}Наш оке{Hm}ан, знає б{E}ільше ніж ми,
Секрети всі у нього на дн{F#m}і,
А м{Hm}и ходим зверху – вел{E}икі й малі
Люди, як корабл{F#m}і.
Гордо плив{Hm}ем, і не в{E}ірить ніхто,
Що ним зацікавилося зл{F#m}о.
І с{Hm}еред вітрів ми не ч{E}уєм щурів,
Які прогризають нам дн{C#m}о.
Приспів:
{C#m}А до берега т{F#m}ихо хвилі нес{Hm}уть
Поранені д{E}уші живих коробл{C#m}ів.
А від берега зн{F#m}ов у море ід{Hm}уть
Ті, хто віру і пр{E}авду знати хот{F#m}ів.
dragon