Вступление: {_Am}
{Am}Другий рік місто косить чума.
Не працюють навіть борделі й тюрма.
{Dm}Скінчився хліб, скінчилась вода.
{Am}З культурного життя – лише хрестна хода.
{Am}Ходимо, кличемо святих отців.
На зворотньому шляху підбираємо мерців.
{Dm}Папське ім’я втрачає силу і міць.
{Am}Відьми звільняються з робочих місць.
{F}Сенс ворушити цю каламу{Dm}ть?
{Am}Що тут гадати? Всі й т{C}ак помруть.
{F}Яка різниця, що скажуть {Dm}зірки?
Серед{Am}ні віки такі Середні віки.
Сер{Am}едні віки. Середні віки. Середні ві{Dm}ки. Середні віки.{Am} такі Середні віки. – 2p
{Am}Єпископ приходить у єврейський квартал,
Говорить: «Хто з нас не гине за метал?
{Dm}Усіх нас нищить небесний терор,
{Am}Усіх нас винесуть в чорний коридор.
{Am}Світла немає. Відсутня мета.
Саме час починати свята».
{Dm}І тоді лунає барабанний бій,
{Am}Підіймає з землі ремісників і повій,
{F}Затягує нас у свою круг{Dm}оверть.
{Am}Тих, хто помер, не лякає с{C}мерть.
{F}Не лякає жодна з її образ{Dm}.
Бояти{Am}сь тут варто хіба що нас.
Сер{Am}едні віки. Середні віки. Середні ві{Dm}ки. Середні ві{Am}ки. такі Середні віки. – 2p
{Am}Ми одягаємо пір’я й хвости,
Змащуємо кров’ю натільні хрести,
{Dm}Палимо на вулицях свого сатану,
{Am}І оголошуємо небесам війну,
{Am}І водимо процесії довкола вогнів.
Все, що в нас є – це народний гнів.
{Dm}Клади на обличчя пудру й грим.
{Am}Ніколи не пізно померти молодим.
{F}Ніколи не пізно змінити{Dm} ім’я.
{Am}Про мене свідчитиме тінь{C} моя.
{F}Ніколи й нікому не кажи {Dm}про це.
Смер{Am}ть не пізнає нас у лице.
Сере{Am}дні віки. Середні віки. Серед{Dm}ні віки. Середні ві{Am}ки. такі Середні віки. – 2p
lexist